You are hereЕЛЕКТРОННІ ПІДРУЧНИКИ У ВНЗ

ЕЛЕКТРОННІ ПІДРУЧНИКИ У ВНЗ


Я.М. Дяченко
Національний технічний університет України «КПІ»
 
В українських ВНЗ з кожним роком все швидше впроваджуються сучасні інформаційні засоби забезпечення процесу навчання.
Як наслідок, ведеться чимало обговорень. Ці дискусії пов'язані з якістю освітнього процесу, з його використанням, формами доступу, з новими можливостями, які надають ці джерела в роботі бібліотек ВНЗ і застосуванням нових технологій в освіті. Заміна паперових підручників, важких книг на більш легкі і мобільні пристрої, дорожчі друковані іноземні навчальні видання на дешевші електронні версії - це вигідно не тільки економічно, але і для поліпшення навчального процесу, його вдосконалення.
«Електронний підручник» - що в себе включає? Яка його відмінність від паперового носія? Електронний підручник це є набір навчальних, тестових, моделюючих та інших програм, що розміщуються на інформаційних носіях і відображають базовий науковий зміст навчальної дисципліни. Електронний підручник часто доповнює звичайний, а особливо ефективний він у тих випадках, коли: забезпечує практично миттєвий зворотний зв'язок; допомагає швидко знайти необхідну інформацію, в тому числі пошук по тексту, який в звичайному підручнику ускладнений. Він істотно заощаджує час при багаторазових зверненнях до гіпертекстових пояснень; разом з коротким текстом показує, розповідає, моделює. У такому підручнику з'являються можливості і переваги мультимедіа-технологій. Електронний підручник дозволяє ефективно впоратися з самостійним освоєнням матеріалу і дозволяє швидко перевірити знання з певного розділу або теми. Він об'єднує в собі властивості звичайного підручника, довідника, задачника та практикуму. Такі посібники містять у собі теоретичні частини і практичні, контрольну частину і довідкові матеріали.
Важлива думка аудиторії, для якої призначаються електронні книги. Результати опитування викладачів НТУУ «КПІ» виявили, що 90% респондентів використовують електронні книги, планшети, ноутбуки в своїй практиці для проведення занять. Викладачі добре відносяться до використання електронних підручників студентами. Серед викладачів немає таких, які категорично забороняли б студентам користуватися електронними ресурсами.
Але є й студенти, які категорично налаштовані проти електронних підручників, оскільки вважають, що вони недосконалі. Ці пристрої повинні бути завжди заряджені, звертатися з ними потрібно обережно. Не піддавати механічним пошкодженням електронну матрицю, екран. Оберігати від холоду, спеки, вологи, що практично не потребується від звичайних друкованих видань.
В порівнянні з паперовим носієм вимоги до електронних підручників можуть виникнути такі: вони повинні давати інформації не менше, ніж дають звичайні класичні друковані видання. Також необхідно якомога ширше використовувати можливості сучасних мультимедіа для кращого засвоєння матеріалу, а також, щоб забезпечити необхідну наочність і інтерактивність. Обов'язково повинні  бути зображення, звукові доріжки (аудіювання), рухливі зображення, відео. Разом з тим у ньому повинна бути можливість поточного самоконтролю знань студентів.
Для цього, як зазначають викладачі, «бажано, щоб у колективі, який створює електронні підручники, входили не тільки автори, що наповнюють вмістом ресурс з певного предмету, а й комп'ютерні дизайнери, технічні фахівці». Також дуже важлива якість вмісту, грамотно і ретельно підібрана інформація, редактура та коректура електронних навчальних продуктів.
А що з приводу форматів електронних підручників, то: половина опитаних користуються підручниками в форматі pdf, чверть студентів і викладачів - у форматах txt і doc .
При цьому найголовнішими факторами при використанні формату pdf опитані студенти та викладачі вважають:
·                   здатність передати нюанси форматування поліграфічних видань, шрифтів;
·                   зручність використання, комфорт, простоту і наочність;
·                   доступність формату;
А для решти, що віддають перевагу текстовим форматам, важливими пунктами є:
·                   комфорт, зручність використання;
·                   доступність формату;
·                   простота і наочність;
·                   можливість вносити свої коментарі;
·                   підтримка різними типами пристроїв.
Крім цього виникають такі пропозиції:
·                   скласти базу підручників за спеціальностями;
·                   порівняти ступінь розуміння текстів студентами, які працюють з електронним підручником і книгою;
·                   створити добре структуровані ресурси, які відповідають освітнім програмам;
·                   підвищити інформаційну насиченість продуктів;
·                   оперативно оновлювати зміст, який швидко застаріває.
У наш час все швидше з’являються в науковому  житті ВНЗ електронні підручники, змінюється в позитивний бік ставлення до них. З кожним роком електронних підручників випускається все більше. Але не завжди студенти та викладачі в курсі подій про вихід у світ потрібних їм електронних посібників. З цього виходить, що дуже гостро стоїть питання своєчасного оповіщення викладачів, факультетів і кафедр про надходження нових навчальних видань і про їх вихід у світ. В зв'язку з цим бібліотекам, видавничим структурам і ректоратам ВНЗ не завадить звернути особливу увагу на те, щоб об’єднати дії по оцінці електронних навчальних продуктів, інформування студентів і викладачів, встановлення оперативного зворотного зв'язку з розробниками та виробниками. А також варто звернути увагу на правові аспекти використання електронних підручників студентами і викладачами. Треба знати закони про інтелектуальну власність .
Важливо відзначити, що розвиток елементів інформаційних систем має організовуватися для тривалих потреб вищої освіти. Інформатизація вищої освіти йде за інформатизацією суспільства і служить джерелом проведення системної освітньої політики. Створення та впровадження електронних підручників для українських ВНЗ стане одним із процесів, що сприяють адаптації вищої освіти до соціальних змін постіндустріального, інформаційного суспільства та об'єднання системи українських ВНЗ у світову освітню середу. Розробка та застосування електронних навчальних посібників сприяє реформуванню освітньої системи ВНЗ.
Література:
1.                Аспирант СПб. // Электронные учебники в практике дистанционного образования российских вузов. [Электронный ресурс]. – Режим доступа. –  http:// aspirantspb.ru/blog/?p=17752.
2.                 Каплин Р. Электронные учебники в вузах. Часть 2. Мнение/ Р. Каплин //. – 2011С. 22-24.
3.                Проблемы внедрения и применения электронных учебных пособий в системах дистанционного образования российских ВУЗов [Статья из сборника] // Современные проблемы информатизации в моделировании и социальных технологиях: Сб. трудов. Вып. 13/ Под ред. д.т.н. проф. О.Я. Кравца. Воронеж: «Научная книга», 2008. С. 191-194.
4.                [Электронный ресурс]. – Режим доступа. http://nt2.shu.ru:9500/eu.html.