ФРЕЙМОВІ ТЕХНОЛОГІЇ У НАВЧАННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ МАЙБУТНІХ ПРОГРАМІСТІВ

І.М. Назаренко
Національний технічний університет України «КПІ»
 
В умовах сучасності володіння іноземною мовою програмістами є однією з передумов їх ефективної професійної підготовки. Загальною метою викладання англійської мови  для фахівців з програмування є підготовка студентів до ефективної комунікації у їхньому академічному та професійному оточенні. Рівень володіння загальновживаною англійською мовою, як і англійською мовою професійного спрямування студентів технічних спеціальностей, як свідчить практика викладання, залишається не на вищому рівні. Попри той факт, що студенти, які вступають до вузу з метою оволодіти фахом програмування, згідно показників вхідного тестування. краще володіють англійською мовою  порівняно з іншими технічними спеціальностями, існує необхідність підвищувати цей рівень.   
В умовах дефіциту аудиторного часу на вивчення іноземної мови в немовному вузі, перевантаженості студентів навчальною інформацією з профільних дисциплін та недостатнім рівнем міжпредметних зв’язків під час викладання, очевидною є необхідність звернутися до пошуку ефективних альтернатив традиційним технологіям навчання.           
Історія розвитку методів викладання іноземної мови показує як в різних умовах розвитку суспільства виникали методи і способи викладання, здатні забезпечити адекватне навчання іноземним мовам з урахуванням певних умов. Як відомо, людина здатна адаптуватися до будь-якої ситуації завдяки природнім можливостям. Отже, розкриття цих можливостей, зокрема аналіз властивих людині способів сприйняття і аналізу інформації, можуть значно допомогти на шляху вирішення проблеми оновлення технологій навчання.  
На сучасному етапі пошуки ефективних технологій, які здатні істотно підвищити інтенсивність освітнього процесу, проводяться в різних сферах педагогічної науки. В тому числі у сфері активізації навчальної діяльності студентів на основі технологій когнітивної візуалізації педагогічних об’єктів. Інноваційні наукові і методичні розробки пов’язані з вивченням когнітивної візуалізації спрямований, зокрема, на розвиток візуального мислення, образного представлення знань, їх передача та розпізнання образів у процесі взаємодії суб’єктів освіти.
Однією з таких технологій навчання є фреймова технологія, яка базується на концепції фрейму, як особливої когнітивної структури. Поняття «фрейму»  пов’язано з прізвищем американського дослідника Марвіна Мінського. Він запропонував теорію фреймів («фрейм» - в перекладі з англійської мови означає каркас, система, структура), згідно якої людина пізнає та засвоює нові знання на основі активізації вже відомої, близької за значенням інформації, що зберігається в її довгочасній пам’яті.
Подальшими дослідженнями теорії фреймів займалися такі американські вчені, як Ч. Філлмор, З. Шенк та інші. Можливості використання фреймового підходу в методиці викладання іноземних мов вивчали такі російські вчені, як Є. Є. Соколова, Р.  В. Гуріна, І. І. Халєєва, Г. А. Тюріна, Т. Б. Межова та ін.
На сучасному етапі не існує єдиного підходу до тлумачення фрейму в лінгвістичній науці. Згідно В. З. Дем’янкову, фрейм – це структура даних для представлення стереотипних ситуацій [2]. Він також включає в себе організацію представлення знань, які зберігаються у пам’яті, а також обробку і процес логічного висновку. В концепції І. Гофмана, фрейм асоціюється з англійським словом framework(каркас) і вказує на аналітичні базові елементи, завдяки яким ми пізнаємо свій власний досвід в межах певної ситуації [1]. Визначаючи фрейм, М. Л. Макаров зазначає, що на відміну від тривіального набору асоціацій, фрейми містять лише найсуттєвішу типову і потенційно можливу інформацію, що асоціюється з даним концептом [3].
Функція фреймових технологій у навчанні іноземної мови майбутніх програмістів полягає в забезпеченні реалізації інтенсивного засвоєння лексичних, граматичних та стилістичних норм іноземної мови, ефективному вилученню інформації, сприйнятті та її відтворенні у мовленні. До того ж, фреймові технології сприяють формуванню системного мислення, необхідного для формування різних типів висловлювань іноземною мовою. Фреймовий підхід до організації знань базується на фреймуванні, що є високоефективним способом стиснення дискурсивної інформації.
Доцільність використання фреймових технологій у навчанні іноземної мови студентів саме технічних спеціальностей пояснюється тим, що їх понятійний апарат має чітко структурований, взаємообумовлений і взаємозалежний характер. Велике значення для них має вивчення терміносистеми підмови програмування. Терміни завжди співвіднесені з понятійним апаратом певної технічної галузі. В цьому контексті фрейм, як структура, яка містить ядро або ключове тематичне поняття, і периферію, тобто решту тематичної лексики згрупованої навколо ядра, може значно збільшити ефективність вивчення лексики на основі засвоєння логіко-семантичних відношень між словами.
Література:
1. Гофман, И. Анализ фреймов: эссе об организации повседневного опыта Текст. / И. Гофман. М.: Ин-т социологии РАН. – 2004. - 750 с.
2. Демьянков, В.З. Фреймовая семантика Текст. / В.З. Демьянков // Краткий словарь когнитивных терминов / Е.С. Кубрякова [и др.] ; под общ. ред. Е.С. Кубряковой. М.–  1996. -С. 189-191.
3. Макаров, M.Л. Основы теории дискурса Текст. / М.Л. Макаров. М.: ИТДГК «Гнозис» –  2003. – 280с.
4. Минский М.Фреймы для представления знаний / М. Минский–М.: Энергия.– 1979. – 152с.
5. Филлмор, Ч. Фреймы и семантика понимания Текст. / Ч. Филлмор // ЮЛ. Вып. XXIII. Когнитивные аспекты языка. М.–  1988. –  С.52-92.