ПЕДАГОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНОГО ФАХІВЦЯ

Г.О. Корсун
Національний технічний університет України "КПІ"
 
На сьогоднішній день на процес професійного самовизначення молоді мають   значний вплив різні фактори, наприклад, власні здібності, бажання, результати закінчення навчання або пропозиція на ринку праці. Питанням професійного самовизначення та загальним проблемам профорієнтаційної роботи з молоддю присвячено роботи як вітчизняних (О. Мельника, М. Тименка, Б. Федоришина, О. Моріна, Л. Гуцан, І. Волощук тощо), так і зарубіжних (Л. Буссхоффа, А. Лумпе, Г. Ратчинські, К. Дрісел-Ланг, К. Мюллера, Й. Шуді,  тощо) вчених.
Провідна роль у дослідженні даного питання належить німецьким науковцям. Зважаючи на це вбачаємо за потрібне детальніше проаналізувати різноманітність теорій, в залежності від об’єктів, на яких вони концентруються. Так, нижче більш детально розглянуті три різних підходи:
-                  алокаційно-теоретичний підхід;
-                  підхід психологічного розвитку;
-                  модель кооперації.
Такий підбір здійснено з метою розглянути можливо більший спектр теорій вибору професії, які використовують німецькі науковці. Відповідно до цього представлено теорію, яка вивчає зовнішні впливи, теорію, яка розглядає передусім індивіда, та теорію, яка враховує взаємозалежність процесів в суспільстві.
Алокаційно-теоретичний підхід. Під алокацією з соціологічної точки зору розуміється вплив суспільства. Цей підхід ґрунтується на тому, що такі фактори як стать або ж належність до певної соціальної верстви, або розмір прибутку батьків мають (несвідомий) вплив на вибір професії. Наступний приклад ілюструє значення цього підходу у зв’язку з  орієнтацією у виборі професії: в дослідженні життя молоді Німеччини 2002 року було проведено співставлення належності батьків до певної верстви суспільства та типом шкіл, які відвідували їх діти. Відповідно до цього дослідження діти з верхніх верств населення мали в дев’ять разів більше шансів на відвідування гімназії, ніж "діти робітників". Крім того, значна кількість молодих людей з нижчих соціальних верств передчасно залишають школу. Фактори (соціального) оточення, як це було показано на прикладі належності до соціальних верств, впливають на шкільну освіту, а внаслідок цього і на пізніші шанси молоді отримати професійну освіту та роботу за професією.
Підхід психологічного розвитку. Підхід психологічного розвитку, який, зокрема, започаткований в працях Д. Cупера, розглядає процес професійного самовизначення не тільки з точки зору врахування ситуації в суспільстві, але й приділяє значну увагу розвитку важливих для професії особистісних компетенцій [2]. Відповідно до цього вибір професії розглядається як процес розвитку психологічних якостей та водночас як процес соціального дозрівання. Якщо молода людина може самостійно прийняти рішення про вибір професії, то вона вважається зрілою для вибору професії.
Модель кооперації.Модель кооперації за Е. Еглоффом слід розглядати як спробу враховувати суб’єктів суспільного життя та концепцію психологічного розвитку Д.Супера в одній концепції. Спочатку Е. Еглофф виходить з підтримки молодих людей в процесі розвитку їх як особистостей. Розвиток самоконцепції має значення тому, що молоді люди самі пізнають себе та свої здібності. Якщо молода людина має уявлення про свої здібності, таланти та бажання, то вона може використовувати це як основу для вибору адекватної професії. На цьому етапі Е. Еглофф надає таким суб’єктам суспільного життя як батьки, школа, професійні консультації, економіка та суспільство в залежності від їх функцій та ролі завдання підтримки [3].  Завдяки цьому вибір професії переходить від індивідуального процесу до завдання суспільства в цілому. Перехід в професійне життя за цією моделлю необхідно підтримувати таким чином, щоб молода людина самостійно прийняла відповідальне рішення щодо вибору професії.
Представлення цих трьох теорій свідчить, що можна розрізняти в цілому три фактори в процесі професійного самовизначення:
-                   індивід зі своїми специфічними здібностями, інтересами, мотивацією та власним уявленням про себе;
-                   соціокультурні умови, такі як стать, соціальна середа або фінансові можливості батьків;
-                   суб’єкти суспільного життя та організації, такі як батьки, школа, професійні консультації, підприємства [1].
Ці три фактори не слід розглядати ізольовано один від одного, оскільки вони багато в чому пов’язані один з одним  та можуть змінюватися. Підтримка переходу до професійного життя з боку школи, батьків та економіки також  несе на собі особливості культури та надає процесу професійного самовизначення специфічні уявлення, вимоги та оцінки. Ця підтримка знов являє собою вплив на “образ-Я”, оскільки співпадає з певним уявленням та вимогами і уникає інших. Супроводження даного процесу здійснюється скоріш несвідомо. Отже, орієнтація у виборі професії повинна додатково мати свідому та цілеспрямовану підтримку, як в процесі аудиторного навчання  так і під час самостійної роботи, що забезпечує підтримку самовизначення  молодої людини.
Література:
1.                Корсун Г. О. Роль батьків в процесі професійного самоствердження дитини в Німеччині / Г. О. Корсун // Сучасні тенденції викладання іноземної мови професійного спрямування у вищій школі : матеріали ІІІ всеукр. наук.-практ. конф., (Київ, 21–25 берез. 2011 р.). – К. : НТУУ "КПІ", 2011. – С. 171–177.
2.                Bußhoff  L. Berufswahlvorbereitung. Eine Einführung // Bundesanstalt für Arbeit (Hrsg.): Handbuch zur Berufswahlvorbereitung, 1987. –176 s.
3.                   Fit für den Sprung ins Berufsleben? Berufswahltest (BWT). – Nürnberg : Bundesagentur für Arbeit, 2012. –8 s.