АКТИВНІ МЕТОДИ ВИКЛАДАННЯ

К.І. Бондаренко
Національний технічний університет України «КПІ
 
За останні десятиліття система освіти зазнала значних змін, пов’язаних з науково-технічним прогресом і трансформаціями в глобальному суспільному середовищі, яке визначають як інформаційне. В цих умовах методи викладання є більш особистісно-орієнтованими, спрямованими на практичне засвоєння знань.
Мета будь-якого навчального закладу полягає в забезпеченні підходящого навчального середовища, що сприяє інтенсивному і якісному процессу навчання. Теорія практичного навчання (Kolb, D.A. (1984) припускає, що існує зв'язок між навчальним середовищем, методами навчання і відповідними методами викладання [3].
Методи викладання поділяють на пасивні й активні. Пасивні методи – це лекції, читання літератури, перегляд відео.
Активні методи викладання передбачають активне залучення студентів до навчального процесу. Це процес здобування, а не споживання знань.
Методи викладання, які використовують стратегії максимальної взаємодії між студентами, студентами і викладачем відносять до активних методів [1]:
-                                 Ситуаційне дослідження;
-                                 Індивідуальна дослідницька робота;
-                                 Групові проекти;
-                                 Обговорення на заняттях;
-                                 Рольові ігри.
Основними перевагами активних методів викладання є:
-                     Підвищення мотивації в процесі навчання і, як наслідок, високі результати;
-                                 Використання попереднього досвіду і знань;
-                                 Прийняття нових перспектив
-                                 Критичне переосмислення існуючих припущень;
-                                 Відкритість по відношенню до результатів навчання;
-                                 Взаємопідтримка і взаємонавчання;
-                     Заохочення до самостійної роботи і відповідальності до результатів навчання;
-                     Розвиток загальних комунікативних навичок (прослуховування, обговорення, співпраця)
Основними недоліками і обмеженнями у використанні активних методів викладання може бути:
-                                 Потреба більшого часу;
-                                 Готовність студентів і викладача використовувати активні методи;
-                                 Емоційні ризики, наприклад при проведенні рольових ігор.
На основі досліджень, які Камел і Дахвей (Sherif H Kamel, Khaled Dahawy)проводили  серед студентів Американського університету в Єгипті, зроблено висновок, що деякі студенти краще сприймають активні методи викладання, такі як дослідницькі проекти у той час, як більшість студентів віддають перевагу пасивним методам [2].
Автори Камел і Дахвей вважаютьсоціо-культурний фактор основним чинником у формуванні сприйняття переважно пасивних методів викладання. На їхню думку, недостатній рівень сучасних навчальних програм, велика кількість студентів на одного викладача також створюють навчальне середовище, де переважають пасивні методи викладання.
Основна мета будь-якого методу викладання – це задоволення очікувань студента. У разі використання невідповідного методу, це може утруднити процесс навчання. Тому викладачі використовують методи, які відповідають очікуванням конкретної групи студентів.
На сучасному етапі розвитку цифрових технологій та соціальних медіа, які все більше поширюються серед студентів, широке включення їх в процес навчання буде стимулювати до активних методів. Наприклад, використання різних форм комбінованого навчання. Студенти активно залучаються до  навчального процесу. Вони знаходять потрібну інформацію для виконання поставлених завдань.Викладачі допомагають спрямовуючі напрям пошуку. Результати виконання обговорюються на заняттях.
Мета університету створювати навчальне середовище, в якому використовуються передові методи навчання і викладання, що сприяють оволодінню професійними знаннями, розвитку критичного мислення і особистим якостям.
Література:
1.                Jocelyn Robson Active Teaching and Learning at. – [Электронныйресурс]. – Режимдоступа. –  http://w3.gre.ac.uk/~bj61/talessi/atl.html
2.                Sherif H Kamel, Khaled Dahawy Using Blended Learning Techniques in Knowledge Dissemination /The Electronic Journal on Information Systems in Developing Countriesat– [Электронныйресурс]. – Режимдоступа. – https://www.ejisdc.org/ojs2../index.php/ejisdc/article/view/558
3.                Kolb, D. A. Experiential learning: Experience as the source of learning and development.Englewood Cliffs, NJ: Prentice Hall.– 1984.