You are hereСАМОСТІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ СТУДЕНТІВ ЯК ОДИН ІЗ ЗАСОБІВ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

САМОСТІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ СТУДЕНТІВ ЯК ОДИН ІЗ ЗАСОБІВ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ


Л.М. Жигжитова
Національний технічний університет України «КПІ»
 
Для успішного входження України в міжнародний економічний, політичний та соціокультурний простір потрібні нові люди – розумні, освічені, виховані, щирі і відкриті, висококваліфіковані багатопрофільні фахівці із знанням двох мов, які можуть запропонувати і впровадити цікаві оригінальні ідеї і готові до участі у вигідному міжнародному співробітництві і формуванні нового ставлення до України в Європі і світі. Для досягнення цієї мети створюються нові навчальні програми, підбираються високотехнологічні аутентичні навчально-методичні матеріали, підвищується рівень науково-методичного забезпечення викладання іноземних мов в навчальних закладах України. Викладачі мають право на вільний вибір засобів навчання, і перш за все вибір концепції навчання. Визначені такі основні методичні системи:
·                   Комунікативно-функціональний метод;
·                   Свідомо-практичний підхід;
·                   Інтенсивний метод;
·                   Комунікативно-діяльнісний метод;
·                   Комунікативно-особистісний метод;
·                   Системно-комунікативний підхід.
Ці технології навчання є синтезом наукового пошуку і навчальної практики. Їх наявність свідчить про значне підвищення рівня науково-методичного забезпечення викладання іноземних мов в українських навчальних закладах. Система цього забезпечення включає Державний стандарт з дисципліни, державні програми, національні та аутентичні навчально-методичні і тестові матеріали. 
Але при всіх позитивних сторонах нових методичних систем обсяг інформації, необхідний до засвоєння майбутніми фахівцями такий великий, що одних лише академічних годин у навчальних закладах недостатньо, тому велике значення при підготовці спеціаліста має його вміння самостійно працювати, самостійно здобувати необхідні йому знання. В наш час, коли обсяг необхідних для людини знань різко і швидко зростає, вже неможливо робити головний акцент на засвоєння певної суми фактів. Дуже важливо прищеплювати вміння самостійно поповнювати свої знання, орієнтуючись у стрімкому потоці наукової і політичної інформації. Отже, важливим компонентом процесу навчання є вміння самостійно здобувати знання. Ці вміння необхідно прищеплювати в старшому шкільному віці, коли розвиваються і вдосконалюються пізнавальні інтереси учнів, формуються навички самостійної роботи, з’являється потреба у подальшій самоосвіті щоб, ставши студентами, майбутні фахівці вміли раціонально витрачати свій час для пошуку необхідної інформації. В сучасних умовах інформаційні технології розвиваються дуже швидко, комп’ютер та всесвітня мережа Інтернет полегшують засвоєння нового матеріалу, допомагають вдосконалювати граматичні, фонетичні та лексичні навички студента, відкривають безмежні можливості для віртуальної подорожі, листування за допомогою електронної пошти, спілкування в тестових і голосових чатах, організовувати телемости і т.д. Науково-технічний прогрес вимагає постійного самовдосконалення,  тому уміння самостійно працювати, здобувати нові знання, вміння та навички стають життєво необхідними для молодої людини.
Для самостійної перевірки рівня сформованості умінь та навичок з граматики та читання існують різні тестові завдання, які допомагають студенту зорієнтуватися і відкоригувати всі свої недоліки. Самоосвіта не обов’язково здійснюється після закінчення школи чи ВНЗ, вона невід’ємна від навчання у відповідному навчальному закладі. У процесі самостійної роботи студенти розробляють різноманітні прийоми самостійної навчальної діяльності, методи самоконтролю. В результаті, у студентів формується самостійність як риса характеру, одна з найцінніших якостей особистості, в основі якої лежить самостійність мислення.
На думку Н.Д. Молдавської, самостійність розуму – це певна зрілість думки, об’єктивна істинність судження, вміння використовувати знання для аналізу явищ життя і мистецтва. Щоб привести учнів, студентів до такого рівня самостійності, перед ними слід ставити складні завдання, що сприяють формуванню світогляду, моральних та естетичних поглядів, розширюють кругозір, поглиблюють знання з основ їхньої майбутньої спеціальності [2].
Так, студенти Інституту телекомунікаційних систем готують різноманітні доповіді, тренінги, мультимедійні презентації як на теми виникнення засобів зв’язку, так і діляться інформацією про сучасні досягнення в системі інформаційних технологій та телекомунікацій в нашій країні і за кордоном.
Самостійну діяльність студентів можна розглядати в загально дидактичному та методичному аспектах. Перший, загальнодидактичний підхід дає можливість виділити найбільш загальне та істотне, другий, методичний – розкриває специфіку самостійної роботи учнів при вивченні відповідного навчального предмета.
Відомо, що мовну діяльність студентів можна умовно поділити на усну і письмову форму комунікації. Між цими формами існує органічний зв’язок, бо вони мають загально психологічну основу. Розвиток уміння говорити перебуває у прямій залежності від розвитку вміння слухати, аналізувати і не повторювати чужі помилки, читати і писати. Така залежність зумовлюється законами внутрішнього мовлення без якого неможливе і зовнішнє мовлення. З метою посилення мовної практики, студенти залучаються до різноманітних заходів, таких як участь у науково-технічних конференціях, де вони виступають у ролі доповідачів, участь у наукових гуртках та в клубах за інтересами. Заохочуються також студенти і до активної участі у проведенні тематичних тижнів англійської мови, де вони мають змогу попрактикуватися не лише в науково-дослідних сферах, але і залучитися до соціокультурного надбання англомовних країн демонструючи свої таланти у віршах, піснях, інсценівках.
Спектр самостійної роботи з іноземної мови надзвичайно широкий різноманітний і всебічний, і завдання викладача полягає в тому, щоб поглибити свої професійні знання знаннями психолого-педагогічних і методичних проблем організації самостійної навчальної діяльності студентів, щоб спрямувати, допомогти, націлити їх на позитивний результат їхньої пізнавальної діяльності.
Література:
1.                Буркун Л.В. Комунікативні методи та матеріали для викладання англійської мови/Oxford University Press. – 1998. – С. 48.
2.                Молдавская Н.Д. Воспитание читателя в школе/М. – 1968. С. 62-63.
3.                Рапорт І.А., Турій Г.А. Самостійна робота з іноземної мови учнів старших класів/Київ «Радянська школа». – 1979.  – С. 102. 
 

Работает на Drupal, система с открытым исходным кодом.