ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ФРЕЙМІВ НА ОСНОВІ ГІПЕРТЕКСТУ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Ж.Г. Романюк
Національний технічний університет України «КПІ»
 
Специфіка міжмовної комунікації та різноманітні форми перекладацької діяльності роблять необхідним формування у перекладача професійної компетентності, для якої характерна наявність наступних відмінних компонентів, що являються окремими компетенціями: лінгвістичної, предметної, соціокультурної, текстоутворюючої, технічної, дослідницької та комунікативної. Перші три компетенції, об'єднані в одне ціле  являють собою информаційну компетенцію, ядром якої є інформаційні фрейми. Розглядаючи фрейм, на основі праць М. Мінського, як «структуру даних, що призначені для уявлення людиною певної стереотипної ситуації» [ 3, с. 289 ], і в той же час, виходячи з перекладу даного слова на українську мову (фрейм - основа, каркас, структура), ми вважаємо, що інформаційні фрейми при формуванні перекладацької компетентності являють собою набір необхідних понять, що описують ту чи іншу ситуацію, знання, що склалися, тобто «інформацію з минулого досвіду у вигляді знань і структур поведінки та мовну картину світу в її іншомовній формі, тобто знання навколишньої дійсності, здатність описати її і ставлення до неї в іншомовній формі» [ 1, с. 122 ]. Формування таких інформаційних фреймів можливо лише за наявності вищеперелічених компонентів професійної компетентності.
Предметну компетенцію можна назвати спеціалізацією перекладача. Помилково вважати, що професійний перекладач здатний перевести все і стати посередником між людьми, що говорять на різних мовах в будь-якій ситуації і з кожного предмету. Однак, безсумнівно, що специфіка області, в якій працює перекладач, вимагає від нього знань більш глибоких, специфічних, властивих тільки даному виду діяльності, спілкування. При цьому у перекладача формується специфічний лексикон - тезаурус, що обслуговує  всю специфічну лексику, терміни, мовні моделі ситуацій спілкування з урахуванням норм, властивих таким ситуаціям в іншомовній культурі.
Між предметною та лінгвістичною компетенціями існує тісний взаємозв'язок. Зміст предметної компетенції в значній мірі визначає зміст лінгвістичної компетенції перекладача і формує її ядро. На основі взаємозумовленості предметної та лінгвістичної компетенції формується соціокультурна компетенція перекладача. Під соціокультурною компетенцією розуміється знання студентом особливостей іншої культури, міжкультурних відмінностей вербальної і невербальної поведінки і, що особливо важливо, вміння відповідати нормам цієї культури при безпосередньому контакті з її носіями. Учасники міжкультурної комунікації не зобов'язані бути експертами по спілкуванню, таким експертом має бути перекладач. Всі компоненти інформаційної компетенції знаходяться в тісному взаємозв'язку і взаємозалежності і є однаково важливими для формування інформаційних фреймів.
Предметний план інформаційної компетенції при роботі з інтернет- джерелами являє собою лексикон - тезаурус, необхідний для тієї чи іншої сфери професійної діяльності. Він включає в себе не тільки основні  слова загального вжитку і вирази даної галузі, а й назви  інструментарію, терміни, мовні моделі ситуацій спілкування з урахуванням норм, властивих таким ситуаціям в іншомовній культурі.
Як зазначалося раніше, перекладачеві необхідні знання культури, звичаїв, історії, традицій, особливостей побуту країни,  мову якої вивчає. Подібні знання, безсумнівно, можливо здобути при роботі з іншомовними інтернет –матеріалами з різної тематики, і таким чином формується ще одна складова інформаційної компетенції - соціокультурна. Причому інформація надходить не тільки про країну  мови, яку вивчають, а й про інші країни, що формує загальні фонові знання перекладача та допомагає йому бути активним учасником міжкультурної комунікації.
Гіпертекст як об'єкт роботи студента повинен відповідати як традиційним вимогам, що надаються до будь-яких текстів для навчання читанню, так і ряду дидактичних характеристик,  що сприяють формуванню інформаційних фреймів. Серед загальновизнаних традиційних критеріїв відбору текстового матеріалу для рецепції ми виділяємо наступні: інформативність, науковість, актуальність, тематичність, значимість, цілісність, зв'язність, смислове завершення, логічність, наступність. Інтернет-простір, переповнений текстовим матеріалом, висуває свої вимоги, а саме: аутентичність, достовірність, доступність, новизна і комунікативність. Наявність перших двох параметрів є достатньо очевидним для будь-якої людини, яка стикається з інтернет- джерелами і, безсумнівно, яка відчула негативні наслідки відсутності висунутих вимог для навчального процесу. Що ж до інших критеріїв, то слід зупинитися на них більш докладно з точки зору поставленого автором завдання - формування інформаційних фреймів.
Складовими доступності тексту є:
- мовні особливості;
- функціонально -смисловий тип мовлення;
- предметний зміст;
- наявність екстралінгвістичних опор;
- об'єм.
З точки зору лінгвістичної доступності, тексти повинні містити певну компоновку лексико-граматичного матеріалу, що сприяє їх розумінню і сприйняттю. Безсумнівно, що лексичний склад матеріалу для читання навіть з одніє тематики досить різний. Однак цілеспрямоване використання фактора частотності у вживанні лексичних одиниць, термінів, логіко-синтаксичних структур протягом кількох текстів значно полегшує і прискорює прийом і переробку смислового змісту. Граматику Н. І. Жинкін оцінює як «трамплін, від якого слід відштовхнутися, для того, щоб потрапити в середовище думки» [ 2, c . 45 ] . Хоча граматична структура сама по собі не несе нової інформації, але « в кожному тексті на граматичну основу накладається  лексика для того, щоб зробити його обдуманим» [Саме там , c . 77 ]. У зв'язку з цим, прагнучи до того, щоб студенти отримували максимум інформації без додаткових труднощів, акцент робиться на інформативне навантаження граматичного матеріалу.
Доступність предметного змісту текстів можлива за наявності достатньої кількості матеріалу  з однієї і тієї ж тематики. При цьому матиме місце смислова синонімія, тобто одна і та ж інформація буде повідомлятися в новій формі, одні й ті ж думки - формулюватися різними мовними засобами. У цьому відношенні Інтернет легко забезпечує необхідний інформаційний фон.
Досягненню принципу доступності допомагає наявність в текстах екстралінгвістичних опор, які поділяються на 4 групи:
1) знаки-ознаки ( знімки, фотографії, малюнки);
2) дискретні умовні знаки (карти, діаграми, таблиці, символічні зображення, позначення одиниць виміру і т.п.);
3) проекційні знаки для передачі просторових характеристик (креслення, проекції деталей, технічні схеми і т.п.);
4) комбінаторні знаки ( формули, різного роду криві, графіки, знаки- символи).
Говорячи про обсяг  матеріалу, що читається в Інтернеті, важко окреслити його рамки, але, тим не менш, щоб домогтися ефективності процесу читання і досягнення кінцевої мети - формування інформаційних фреймів, слід, перш за все, навчити студентів стратегії гнучкого іншомовного читання, тобто вмінням референтного та інформативного читання [4; 5]. Останнім і найбільш комплексним серед згаданих  способів читання є утворюючо - інформативне, яке передбачає написання свого тексту на основі опрацьованого текстового масиву. Що стосується обсягу цього кінцевого продукту, то можна позначити цифру в 1500-2000 друкованих знаків.
Суть  читання полягає в отриманні нової інформації, що характеризує його як розмовну діяльність. Тексти інтернет-простору насичені інформацією з високим ступенем новизни, що робить їх привабливим і цікавим матеріалом. Однак новизну текстів можна оцінювати по- різному.
У першому випадку ключові поняття ( теми, підтеми ) в текстах однакові, повторюються, але виражені іншими мовними засобами. В іншому випадку в порівнюваному тексті до загальних понять додаються нові, додаткові. І, нарешті, в третьому варіанті в тексті надані зовсім нові поняття (субтеми) порівняно з усіма іншими матеріалами. Однак якщо гіпертекст являє собою повністю нове знання, то він може бути не зрозумілим, незважаючи на присутні посилання на довідкові матеріали тощо. Не кожен студент продовжить роботу з текстом, спираючись на посилання. Вичленення нового знання здійснюється при включенні описаної в тексті ситуації в загальну систему знань, коли виробляються необхідні зміни і доповнення на різних рівнях цієї системи.
Хоча в основі читання тексту лежить припущення про необізнаність студента з приводу відповідного фактичного матеріалу, повне розуміння неможливо без певної кількості загальної (для того, хто читає і автора) інформації з даних питань. Іншими словами, текст несе на собі комунікативне навантаження, виступаючи, з одного боку, в якості продукту виробництва  того, хто пише його, а з іншого - в якості продукту розуміння того, хто читає його. Реципієнт перекодує лінгвістичний, предметний і соціокультурний пласти, тим самим формуючи для себе інформаційні фрейми. Чим більше зусиль доводиться витрачати,  тому хто читає  на перекодування інформації, тим більшою вважається комунікативна цінність тексту, тобто ступінь його комунікативності дозволяє окреслити повноту формування інформаційного фрейму: від поверхневого до творчого прочитання, при якому той, хто читає не тільки відтворює хід думок автора, а й порівнює, синтезує прочитане, приймає або відкидає основну думку, реорганізовує свою думку, може змінювати точку зору і зрештою породжує свої власні знання.
Наведені міркування показують, що гіпертексти для навчальної роботи повинні являти собою багатоплановий, адекватний матеріал для формування інформаційної компетенції, коли той, хто читає не тільки здатний зрозуміти прочитане, а й створити на його основі свої фонові знання.
Література:
1. Бориско Н.Ф. Тенденції розвитку навчально-методичних комплексів на базі нових інформаційних і комунікативних технологій  // Іноземні мови. - №3., 2001. – С.19.
2. Жинкін Н. І. Мова як провідник інформаціі. М.: Наука, 1982 . – 159 с.
3. Мінський М. Дотепність і логіка когнітивного несвідомого / / Нове в зарубіжній лінгвістиці . М. : Прогрес , 1988 . Вип. 23 . – С. 281-309 .
4. Раскоміна Л. П. Навчання гнучкому професійно-орієнтованому іншомовному читанню в процесі професійної підготовки перекладача : дис . ... канд. пед. наук . Т. , 2005 .– 191 с.
5.FillmoreCh. C.Framesandthesemanticsofunderstanding// QuadernidiSemantica. – 1985.- Vol. Vl.- P. 222-254.
6. Nielsen J. Multimedia and Hypertext : the Internet and Beyond . 2nd ed . San Francisco, CA : Morgan Kaufmann , 1995 .– 480 p.