You are hereІНТЕНСИФІКАЦІЯ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ СТУДЕНТІВ НЕМОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

ІНТЕНСИФІКАЦІЯ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ СТУДЕНТІВ НЕМОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ


Т.П.Голуб
доцент, кандидат педагогічних наук
Національний технічний університет України «КПІ»
 
Зміна соціально-економічних умов у суспільстві призвела до зміни вимог, які висуваються до системи освіти України в цілому та до навчання окремим дисциплінам зокрема. Це стосується й навчання англійської мови, адже за сучасних реалій знання іноземної мови є важливим фактором у забезпеченні інтегративних можливостей студентів і випускників вищих навчальних закладів. Вимоги, які висуваються до компетентності сучасного фахівця є надзвичайно високими, але варто зазначити, що вони є абсолютно виправданими. В той же час, педагогічна практика засвідчує, що більшість студентів, які навчаються на немовних спеціальностях у вищих навчальних закладах, не лише не готові до спілкування англійською мовою, але часто навіть не володіють необхідним лексичним мінімумом і не знають елементарних правил граматики.
Поняття та сутність явища інтенсифікації процесу навчання іноземних мов обговорюється в наукових працях з методики і педагогіки починаючи ще з 60-х років ХХ століття. Термін «інтенсифікація процесу навчання» розглядається в методиці з різних сторін і з різних точок зору. Найчастіше це поняття трактується як спосіб досягнення максимальної ефективності за мінімально можливий проміжок навчального часу і за мінімальних витрат зусиль студентів, тобто, по суті, інтенсифікація полягає у збільшенні кількості матеріалу, який опрацьовується на заняттях, і забезпеченні глибини його засвоєння за одиницю часу. Таким чином, мета інтенсифікації процесу навчання англійської мови – досягти більш високої якості навчання, максимальної продуктивності навчального процесу та, відповідно, підвищити якість навчальної діяльності викладача.
Російський науковець і педагог Ю. Бабанський [1] зазначає, що до основних факторів, які сприяють інтенсифікації навчального процесу, належать: підвищення цілеспрямованості навчання, посилення мотивації студентів, підвищення інформативної ємності змісту освіти та впровадження інноваційних технологій.
Нині, в реаліях функціонування нового напряму в навчанні англійської мови у вищих немовних навчальних закладах, мета такого навчання формулюється не традиційно – як навчання усного та письмового мовлення, а відповідно за сучасних суспільних вимог – як навчання англомовного спілкування.
Зазвичай реальний шлях виникнення нового напряму в навчанні починається з виявлення певної методичної системи, яка орієнтується на вирішення нової мети навчання. Так, новий інтенсивний напрям у навчанні англійської мови для дорослих бере початок від суггестопедичної системи Г. Лозанова [6], потім з’явилися методичні системи, орієнтовані на навчання іншомовного спілкування Л. Гегечкорі [3] та І. Шехтера [8]. Аналіз праць авторів цих систем засвідчує їхні спільні вихідні позиції, близькі трактування основних методичних понять і категорій, спільність психологічних і лінгвістичних вихідних положень. Ця принципова спільність дозволяє відносити всі ці методичні системи до одного напрямку, який передбачає посилення активності викладача, студентів, їхнього спілкування та взаємодії з метою прискореного засвоєння знань, формування вмінь і навичок англомовного спілкування. Це відбувається за рахунок більш активного застосування психологічних, особистісних можливостей, які є у розпорядженні викладача та студентів, а також соціально-психологічних можливостей, що закладені в систему взаємодій і взаємовідносин, які характерні для навчального колективу.
За такої системи навчання студенти включаються в навчальну діяльність маючи певну прагматичну обмежену мету та різний вихідний рівень зацікавленості. Спеціальна організація навчального процесу за нових підходів до навчання англійської мови сприяє появі у студентів нових цілей та інтересів. О. Леонтьєв, уточнюючи, що означає «зробити щось цікавим для когось», зазначав, що це означає 1) зробити дієвим або створити знову певний мотив і 2) зробити відповідним певній меті. Іншими словами, для того, щоб підвищити інтерес, потрібно створити мотив, а потім відкрити можливість знаходження мети [5].
А. Ніязова [7] визначає такі сучасні резерви інтенсифікації процесу навчання іноземної мови:
1)               цілеспрямована та спеціалізована реорганізація відбору змісту навчання іноземної мови та процесу навчання;
2)               конкретизація вимог для кожного етапу навчання у вищому навчальному закладі, розробка стандартів і програм;
3)               створення нового навчального та навчально-методичного забезпечення;
4)               поєднання прийомів інноваційного та традиційного навчання іноземної мови;
5)               реалізація особистісно-орієнтованого навчання, застосування психологічних резервів студентів;
6)               стимулювання мотивації до навчання та врахування соціально-особистісних, навчальних, професійних мотивів студентів, створення позитивного психологічного клімату на заняттях з іноземної мови;
7)               раціональна організація іншомовної комунікативної та пізнавальної діяльності студентів;
8)               раціональне управління самостійною роботою й індивідуалізація процесу навчання;
9)               удосконалення планування процесу навчання й удосконалення робочих навчальних програм, силлабусів, навчально-методичних комплексів дисципліни;
10)          обмеження використання сучасних засобів навчання та комп’ютерного навчання.
В. Блінов і В. Краєвський [2] слушно зауважують, що в галузі методики навчання іноземної мови інтенсивність повинна знайти своє відображення як у якісній, так і в кількісній характеристиці. Погоджуючись з ними, О. Леонтьєв [5] визначає такі засоби інтенсифікації навчання іноземної мови:
1.                Побудова навчальної діяльності як організованої, керованої та контрольованої послідовності дій студентів, які забезпечують оптимальне формування іншомовної мовленнєвої компетентності та її структурних компонентів (дій і операцій).
2.                Пошук оптимального співвідношення свідомих і пристосованих компонентів за формування іншомовної мовленнєвої компетентності.
3.                Диференційоване формування компонентів іншомовної мовленнєвої компетентності залежно від їхнього співвідношення з компонентами мовленнєвої діяльності рідною мовою або мовою-посередником, оптимальне співвідношення власне формування та корекції.
4.                Послідовне дотримання принципу систематичності під час презентування іншомовного мовленнєвого матеріалу.
5.                Послідовне дотримання принципу функціональності разом з принципом системності.
6.                Психологічно обґрунтоване застосування аудіовізуальних і технічних засобів.
Інший підхід до цієї проблеми навчання іноземної мови є у І. Зимньої. Розглядаючи психологічні особливості інтенсивного навчання іноземної мови майбутніх фахівців, вона виділяє три основні характерні особливості: сконцентрованість на одиницю часу (навчальний день), розподіленість на довгий період та інтенсифікованість. Цікавим і значущим є розгляд І. Зимньою третьої характеристики, яка визначається сукупністю чотирьох параметрів: 1) обсягом засвоюваності матеріалу; 2) кількістю та варіативністю прийомів (вправ); 3) щільністю спілкування; 4) активізацією психічних резервів особистості [4].
Підсумовуючи викладене, можемо зробити висновки, що найважливішим методичним фактором інтенсифікації навчання англійської мови студентів немовних спеціальностей у вищих навчальних закладах можна вважати щільність спілкування студентів на заняттях, насиченість занять різноманітними видами та формами роботи, які потребують від студентів активної участі в актах спілкування. Від традиційного навчання інтенсивне відрізняється перш за все способами організації та проведення занять: підвищеною увагою до різноманітних форм педагогічного спілкування, соціально-психологічним станом у групі, створенням адекватної навчальної мотивації, зняттям психологічних перешкод під час засвоєння мовного та мовленнєвого матеріалу. За цілями інтенсивні методи спрямовані на досягнення максимального обсягу засвоєння студентами навчального матеріалу в мінімальні строки. Зміст інтенсифікованого навчання англійської мови включає оволодіння студентами комплексом іншомовних знань, навичок і вмінь, які є достатніми для здійснення діяльності в професійній сфері та в повсякденному спілкуванні.
Література:
1.                Бабанский Ю. Интенсификация процесса обучения / Ю.Бабанский. – М: Знание, 1987. – 78 с.
2.                Блинов В.М., Краевский В.В. Об интенсификации процесса обучения иностранному языку на начальном этапе / В.М. Блинов, В.В. Краевский. – М., 2005. – 186 с.
3.                Гегечкори Л.Ш. К проблеме интенсификации процесса обучения взрослых иноязычной речи / Л.Ш. Гегечкори. – Тбилиси: Издательство Тбилисского университета, 1975. – 299 с.
4.                Зимняя И.А. Психологические особенности пролонгированного интенсивного обучения иностранному языку взрослых-специалистов / И.А. Зимняя // Методы интенсивного обучения иностранному языку в школе. – М., 1982. – С. 26-32.
5.                Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание, личность / А.Н. Леонтьев. – М., 1977. – 307 с.
6.                Лозанов Г.К. Сущность, история и экспериментальные перспективы суггестологической системы при обучении иностранным языкам / Г.К. Лозанов // Методы интенсивного обучения иностранным языкам. – Вып.3. – М., 1977. – С. 7-16.
7.                Ниязова А.Е. Интенсификация процесса обучения иностранным языкам в вузе в условиях кредитной системы обучения [Электронный ресурс]. – Режим доступа. – http://repository.enu.kz/handle/123456789/4774.
8.                Шехтер И.Ю. Необратимость онтогенеза и развитие речевой деятельности на чужом языке / И.Ю. Шехтер // Методика и психология интенсивного обучения. – М., 1981.
 

Побудовано на Drupal, відкритій системі керування контентом